неділю, 10 квітня 2016 р.

Неймовірні факти про Івана Франка
Про те, хто такий Іван Франко, нагадувати не варто. Постать українського генія, який володів 14-ма мовами і займався десятком різних видів творчої діяльності, повинна бути прикладом щоденного наслідування для кожного. Творча спадщина Франка вражає, а його працездатності дивуються найбільші трудоголіки сучасності. 
Більше про це на сторінці "Матеріали до уроків і не тільки" )

неділю, 31 січня 2016 р.

Історія виникнення гасла «Слава Україні»

Історія виникнення гасла «Слава Україні»

Історики стверджують, що вислів «Слава Україні» з’явився у кінному полку так званих «Чорних Запорожців» – це була збройна формація армії УНР, яка діяла впродовж 1918-1920 років на теренах України. Виборюючи її незалежність.

Єдина різниця із сучасністю, дослівно вони вітались “Слава Україні!” – відповідь була “Козакам слава!” Також можна знайти інформацію, що за часів ІІ Гетьманату Павла Скоропадського використовували аналогічну фразу “Слава Україні! — Гетьману слава!”
Таким чином на гасло “Слава Україні!” варіантів відповідей було декілька, але прижився один – «Героям Слава». Чому?

Почнемо з того, що обидві частини привітання з’явились неодночасно. Згідно з істориком Володимиром В’ятровичем, “Слава Україні” ввійшло до українського лексикону у 1920-х роках, що, до речі, було задовго до появи ОУН і УПА (і до приходу фашистів та Гітлера до влади теж). Інформаційними просторами блукає уривок з книги Юрія Горліса-Горського, де він пише, що почув цю фразу від кількох повстанців “Холодного Яру”. У них тоді було заведено, вітатись “Слава Україні!” А відповідати потрібно було “Україні слава!”

Нагадаємо, що 24 вересня 1920 року у Медведівці на Черкащині, де колись спалахнула Коліївщина, відбулась нарада холодноярських отаманів, в якій взяли участь командири Степової дивізії та ватажки збройних формувань з інших регіонів. На цій нараді криворізького отамана Степового-Блакитного (Кость Пестушко) було обрано Головним отаманом усіх повстанських загонів Холодного Яру і околиць. Степову дивізія, яка налічувала від 12 до 18 тисяч бійців і розповсюдила вітання «Слава Україні!” — “Україні слава!”

У 30-х рр. ОУНівці почали використовувати вже відоме всім нам привітання. Частинка “Героям слава!” стала свідченням глибокої шани до людей, які віддали своє життя у боротьбі за батьківщину. Повстанці таким чином передавали пам’ять про цих бравих бійців майбутнім поколінням.

Активне розповсюдження “Слава Україні!” здобула в 40-50 роки, коли повстанський рух був досить розповсюдженим.

Хотілося б також зазначити, що колись “Слава Україні! — Героям слава!” було чимось більшим, ніж просто лозунгом. Це була своєрідна надія на краще майбутнє.

вівторок, 30 грудня 2014 р.

Ось уже останні години 2014 року відстукує небесний метроном. Яким був цей рік для мене? Непростим, точніше складним. Значним, точніше знаковим.Сумним, точніше трагічним і одночасно героїчним. Аж тепер я зрозуміла, що означає "жити з Україною в серці", бо сльози і душевний біль викликає горе матерів, які втратили своїх синів, і це горе уже не можеш назвати чужим. І тільки тепер я навчилась розрізняти "головне" і "неголовне", хоча і маю певний життєвий досвід. Дякую усім тим, хто без роздумів пішов на захист своїх прав, а потім і цілої країни. І у прийдешньому році хай усміхнеться українцям фортуна, хай будуть здорові рідні люди, хай збираються великі родини за святковим радісним столом, а головне  -  ХАЙ НАСТАНЕ МИР!
Я – достатньо імпульсивна людина, у мене не буддистський характер. Багато що може вивести мене з рівноваги. Але – ненадовго. Якщо ж говорити фундаментально, то мене важко вивести із себе. Бачу ціль – і йду собі спокійно до неї. -  Святослав  Вакарчук, але наче про мене сказано.

понеділок, 22 грудня 2014 р.

***

Не  буду  говорити   про   любов.

Яка любов  в  життєвій  круговерті?

Хтось  першим  в  мою  душу  увійшов

І  час  невладний  образ  його  стерти.

 

Пригадую те  трепетне  чуття,

Коли  значимі  запахи  і  жести,

І  так  важливо  через  все  життя


Зуміти  його  бережно  пронести. 

***

Як  боляче  стерпіть  образу  друга,
Так,  наче  землю  вибили  з-під  ніг.
 Коли  в  стосунках  чується  напруга,                                         
І  студить  душу,   наче  й  дружній,  сміх .
 Силкуюся  не  думати  про  все  це,
Займаюсь  іншим. Але  все  одно
 Гнітить  вона  мені  і  душу,  й  серце,

 Так,  як  похмура  осінь  за  вікном

***

     Палкі  бажання  правлять  нашим   світом,
      Керують  ним  і  праведно,  й  невміло.
      Отак  живем ,  бо  ж  треба  якось  жити,
      Щоб  від  проблем  серця  не  затверділи.
      Щоб  вміли  співчувати  і  радіти,
      Тужити  разом  і  сміятись  дзвінко,
      Бо  як  важливо  це  життя  прожити

      Й  лишитись  чистим,  як  роси  краплинка.