Виховна робота

Про традиції писанкарства у різних регіонах України(з необхідними посиланнями)
Лемки, наприклад, завжди надавали перевагу одно- та двотонним писанкам: червоним, жовтим, оранжевим, зеленим, блакитним та білим. А от чорний колір тут рідкість. Зображають на великодніх яєчках, зазвичай, сонечка, зірки, хрестики та троянди, більш знані тут як ружі.
pysanky.info
На Бойківщині різноманіття писанкових орнаментів чимале: тричвери, зірки, кривульки… Їх нараховується тут близько ста. Кожен зображений на писанці символ мав своє особливе значення. Наприклад, кривульки та спіралі асоціювалися з "ниткою життя", вічністю сонячного руху. А свастика (арійський символ сонця) була насправді побажанням щастя і довголіття.
pysanky.info
На Гуцульщині раніше надавали перевагу жовтогарячим барвам. Однак сьогодні гама доповнилась блакитними, червоними, рожевими та фіолетовими кольорами. Темні тони символізують святу землю; червоні – життя та силу, здоров’я і любов; білий колір – це чистота та праведне життя; жовтий – колір достатку та сонця, що захищає від темних сил; а зелений – весна та пробудження природи від зимового сну.
pysanky.info
У розписі використовують як геометричні фігури, так і рослинні та тваринні мотиви: дубові листочки, колоски, оленята, пташки, баранячі ріжки, баранці, коники. Малюнки дуже ніжні, мініатюрні та тоненькі. Кожен символ має своє значення: безконечник, наприклад, означає вічність; хрест є символом Бога; трикутник символізує чоловіка та жінку у сім’ї; драбинка розповідає про людину, яка прагне до вищого; дерево на писанці перетворюється на дерево життя. Сьогодні до вже традиційних орнаментів додались ікони, образи Ісуса та Діви Марії. Такі писанки потребують професіоналізму та точності, однак вони дуже цінуються.

Гуцульська писанка вважається найскладнішою для розуміння, адже переважно передає багато інформації про життя людей.
Космацькі писанки – наче і різновид гуцульських, але дещо відрізняється від них, зокрема своїми барвами. Здавна на них зображували геометричні візерунки, поєднуючи їх з деревом життя (гілочка з птахами), гуцульською хатою, кониками, козликами, баранчиками, метеликами, курочками, корівками, оленятками, півниками і, як не дивно, рибками. Часом їх прикрашають квітами-ружами. Часто зустрічаються писанки з безконечником, двома оленятками і деревом життя між ними.
kosivart.net
При цьому оленячі ріжки символізують проміння сонця; риба – символ життя та смерті; півень – сповіщає про прихід нового дня, світла. Є тут і блискавки, і Боже око, церкви і монастирі, що символізують Небесну гору. Дуже часто тут зустрічається поєднання геометричних візерунків: зубчиків, прямокутників, ромбиків і т.д.

Писанки Покуття вирізняються великими малюнками, зображеними на зеленому, синьому, червоному, коричневому чи жовтому тлі, забарвлення якого є домінуючим. Мотиви тут переважають рослинні. Часто писанку ділять навпіл або на більше частин лініями. Цікавою ознакою місцевих писанок є складне тло, коли по всій площині яйця роблять яскраві кольорові плями контрастного кольору.
storinka-m.kiev.ua
На Буковині популярністю користуються геометричні орнаменти та, здебільшого, доволі великі малюнки. Серед орнаментів тут популярні смужки та розети, зображені на темному червоному або чорному фоні.

Мешканці Прикарпаття полюбляють жовті, оранжеві, червоні та чорні кольори. На місцевих писанках є багато різнобарвних елементів. Зокрема, можна зустріти зображення церков і хрестиків, свастики та розп’яття зі схематично зображеною людиною.

Особливостями сокальських писанок є те, що здебільшого для розпису використовують саме рослинні мотиви. Здебільшого використовують червоні та чорні кольори, зрідка зустрічаються темно зелені та бузкові. Бувало, малюнок наносили й на нефарбоване яйце. На писанках тут часто зображали гачковий хрест, решітки, сонечка, зірки, дубове листя, вітрячки, баранячі ріжки, метелики, бджілки тощо. Візерунок дрібний, але дуже деталізований.

Писанки Поділля досить стримані. Зазвичай їх роблять чорними, що символізує родючу землю. Використовують також й інші темні барви, на кшталт фіолетового чи коричневого. Сам візерунок наносять чорними, червоними та білими кольорами. Рідше – жовтими та зеленими. З візерунків тут можна зустріти ті, що прикрашають рушники, вишиванки та гончарні вироби. Також на них зображають місяць, зірки, дубове листя, курячі лапки, вишеньки, огірочки та черепашки. В залежності від місцевості, тут зустрічаються і геометричні орнаменти, і тваринні та рослинні мотиви.
storinka-m.kiev.ua
Окрім того особливі символи зображувались на писанках, які планували комусь подарувати. Наприклад, бджілок малювали для пасічників, колоски – для тих, хто очікує хорошого врожаю, квіточки дарували діткам.
На писанках Холмщини найчастіше можна побачити солярні символи, сонячні кола, оленів, зірок, свароги та дерево життя. 
storinka-m.kiev.ua
Історично склалось, що саме на сході країни українській культурі довелось пережити найгірший гніт. Не оминула така доля і писанкарство. Старих писанок тут майже не залишилось, молодь не цікавитьс цим мистецтвом, а приїжджі переселенці відверто нехтували нашими традиціями.
Але тут все ж залишились поодинокі майстри, які охоче передають свої знання всім бажаючим. З відомих орнаментів, популярних у цій місцевості, можна назвати дерева, квіти, листя, грабельки, вітрячки, дубове листя, часто з жолудями. Часом зустрічаються тюльпани і гвоздики. Подекуди тут можна помітити запозиченні в галичан мотиви, однак з додаванням місцевого колориту. 
На півночі України полюбляють геометричні орнаменти зелених, червоних та жовтих кольорів. На писанках Полісся найчастіше зображують геометричні орнаменти, симетрично розподіляючи їх на окремих полях. Часто на яєчках малюють ружі.
storinka-m.kiev.ua
У Причорномор’ї найпопулярнішими кольорами для писанок є поєднання синього та зеленого, червоно та чорного, а також жовтого та зеленого кольорів.
 
gallery.ru
Мешканці Наддніпрянщини зображали рослинні символи на чорному, темно-вишневому, червоному, а подекуди і зеленому тлі. Писанку розділяли на поля. Квіти завжди зображувались розгорнутими і розмальовувались в основному трьома кольорами: білим, жовтим та червоним. Для розпису використовувались широкі лінії.    
 
ua.krymr.com
Однак свої особливості писанкарства є і в окремих областях

У  Полтаві, наприклад, яєчка розфарбовують білими, жовтими та зеленими барвами, з червоним, коричневим, чорним і зеленим розписом. Різноманіття рослинних орнаментів тут доповнюється зображеннями людей і тварин. 
storinka-m.kiev.ua
Такі ж тенденції спостерігаються в Київській області. З візерунків тут найчастіше зустрічаються зірочки, трикутнички та курячі лапки, а ще квіти. Зазвичай малюнки тут крупні. Київські писанки вирізняються яскравими зображеннями солярних знаків та рослинних мотивів.
storinka-m.kiev.ua
В Чернігові надають перевагу білим, червоним та чорним кольорам. Тутешні писанки мають ніжний солярний або рослинний орнамент. Геометричні мотиви тут рідкість. Найбільш розповсюджені символи: хмелики, польові квіти, ружі. Деколи замість фону для основного орнаменту зображають також безконечники або хвилясті лінії.
storinka-m.kiev.ua
В Запоріжжі полюбляють рослинні орнаменти. Зображують їх за допомогою широких ліній чорного та червоного кольору.
storinka-m.kiev.ua
На Дніпропетровщині майстри поєднують геометричні та рослинні орнаменти, використовуючи насичені кольори.
 
www.radiosvoboda.org
Жителі Черкащини часто зображують на писанках схід сонця – символ нового життя. Зазвичай тут використовується солярна символіка, поєднана зі знаками води. Наприклад, квітка з грабельками.
 
ck.ridna.ua
У Тернополі часто зустрічаються писанки, прикрашені хвильками, безконечником, кривульками, павучками та квітами. Цікаво, що червоний колір на місцевих писанках зустрічається доволі рідко, хіба що в незначних деталях.
zz.te.ua
Писанки Опілля вирізняються білими, жовтими та червоними орнаментами на темному тлі.
На Волині писанку зазвичай ділять на кілька парних полів, на яких малюють вітрячки, грабельки або спіральки. Тут розповсюджене поєднання рослинних та геометричних мотивів. Дуже часто зустрічаються символи родючості, землі та води, а саме трикутнички та решіточки, хвилясті лінії. Фон писанки зазвичай вишневий або зелений, а малюнок наноситься жовтими, оранжевими, червоними, білими, рожевими чи бузковими барвами.
pysanky.info
Писанки Львівщини вирізняються деталізацією і дрібністю малюнку. Є тут яєчка з виключно геометричними візерунками (найчастіше – трикутниками), є із солярними знаками, а є й з рослинними малюнками. Часом зустрічаються птахи, символи води і хреста.
majsternya.in.ua
На яворівських писанках можна зустріти ялички, змійки, дубки, смереки, павучки і цілу купу дрібненьких деталей. Тут дуже гармонійно поєднуються рослинні та геометричні мотиви.

Писанки Житомирщини використовують рослинні мотиви і дзеркальну симетрію, тобто елементи розміщуються не хаотично. Зазвичай тут можна зустріти стилізовані дзвоники, тюльпани, троянди. Писанку часто ділять на чотири частини.  
vgolos.zt.ua
 На Рівненщині відбувається поєднання геометричних та рослинних мотивів, однак розподіл поверхні не чіткий.
В Хмельницьку та Вінниці писанки прикрашають крупними яскравими геометричними малюнками та елементами рослинних мотивів. Спостерігається деяка грубість ліній. Досить часто можна зустріти використання паралельних ліній, які символізують воду, а ще зиг-заги та спіралі, кривульки, свасті та ламані хрести.
Чернівецькі писанки поєднують рослинні та геометричні мотиви. Досить часто на яєчках зображають дубове листячко або сосонки з листочками, хвилясті лінії та спіральки. Часом зустрічаються і чисто геометричні візерунки, які символізують землю та врожай.
Писанки Сумщини зазвичай поділені на дві рівні частини, при цьому візерунок наноситься однаковий на кожну з них. Орнаменти зазвичай солярні, наприклад зорі та сонечка. Графічно тутешні писанки дещо схожі на тернопільські, але на відміну від них, в цьому випадку широко використовується червоний колір.
prostir.museum/ua
Харківські писанки зазвичай мають крупний чіткий малюнок. Для фону використовують чорний або темні тони червоних і зелених кольорів. Самі орнаменти зображають білу та жовту барви. Основні символи: тюльпани, дубові листочки, ружі, зірки – тобто присутнє поєднання рослинних та солярних мотивів.
storinka-m.kiev.ua
Писанки південної України характеризуються яскравими та контрастними барвами і великим малюнком з малою кількістю деталей. Розповсюджені тут геометричні мотиви, поєднані з деякими рослинними символами. Є писанки зі знаками води – хвилястими та паралельними лініями.
about-ukraine.com
Однак, сучасні тенденції не оминули і традиційного писанкарства, тому варто ще згадати про, так би мовити, новітні методи прикрашання писанок :)
  Можете обирати будь-який варіант до вподоби. Як би ви не прикрашали писанку до свята, головне, щоби ви не забули це зробити. Адже, як каже стара Гуцульська легенда, доки люди пам’ятають, як писанки писати, доти житимуть всі у злагоді та мирі.
У підготовці статті використовувались матеріали сайту www.kufer.org.ua та інформація з наукової роботи кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри дизайну середовища Київського національного університету культури і мистецтв, Лоліної Н.А.
Більше ознайомитись з орнаментами українських писанок ви можете тут.
 
Година спілкування "Світ професій"
Презентація "Світ професій"

Година спілкування "Пам'ять про голодомор"



Екскурсія до Верховної Ради




Похід до лісу




Шкільна родина на дозвіллі


До 125 річниці лідера української нації

Євген Коновалець

Євген Коновалець.jpgНароджений 14 червня 1891 року в Зашкові у Львівськім повіті, син народного вчителя Михайла та Марії з шляхетського роду Венґжиновських (дід і прадід були священики), Коновалець уже малим хлоп’ям мав нагоду пізнавати, власне в сільській закутині, суперечності епохи в громадськім та національнім житті Галицької України. Євген Коновалець вчиться й закінчує три перші класи народної школи в Зашкові. 
Після закінчення народної школи в Зашкові Євген переїхав до Львова, де вступив до української Академічної гімназії. Часто хлопець переконував своїх товаришів гімназистів, що «українці мусять бути добрими учнями, мусять засвоїти собі знання якнайкраще, якнайбільше, щоб надолужити те, що нам пограбувала неволя». 
Склавши випускні іспити в 1909 році, Євген Коновалець став секретарем Львівської філії «Просвіти» та записався на студії права до Львівського університету. 
Перша світова війна 1914 року не дала йому можливості довчитися в університеті і отримати диплом доктора права. Великий вплив на молодого студента мали праці основоположника теорії українського націоналізму Дмитра Донцова, який у той час перебував на Галичині в еміграції. Євген самовіддано організовує політичну працю студентів, спочатку на Львівщині, а згодом по всій Галичині. Під час виборів до Сейму поляки вважали його небезпечним противником і назвали «новітнім гайдамакою». В 1912 році Євгена Коновальця покликано до австрійського війська. Студентом він відбув однорічну військову службу в старшинській школі у Львові та зі ступенем чотаря (лейтенанта) повернувся на студії. Коновалець ініціює створення спеціального студентського товариства для військового вишколу «Січові стрільці». Його ідею підхоплюють товариства «Січ» і «Сокіл», які творять такі ж відділи на теренах Галичини. Євген Коновалець не зайняв формально провідного посту в цих формаціях, однак усе січове стрілецтво визнавало його душею цього руху і своїм ідейним Провідником. 
У серпні 1914 року вибухнула Перша світова війна. Хорунжого Коновальця мобілізували до війська. Наприкінці квітня 1915 року в Карпатах відбувся героїчний бій за гору Маківка, в якому брав участь і Євген Коновалець. Бій за Маківку змінив хід подій на фронтах Першої світової, ще раз продемонструвавши, що для України назріла доконечна потреба творити власні збройні сили. Одним із творців Українського війська після проголошення Української Народної Республіки став Євген Коновалець. «Це не значить, писав член Секретаріату Центральної Ради Михайло Єреміїв, що він перший підніс ідею створення української збройної сили вона вже висіла в повітрі, але він перший зумів втілити її в життя…». Є. Коновалець.jpg
У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Р.Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української Народної Республіки. В січні 1918 р. Коновальця після проведення реорганізації Галицько-Буковинського Куреня Січових Стрільців було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. У кінці січня — початку лютого 1918 рр. частини Січових Стрільців відзначились у ході придушення антидержавного заколоту в Києві та в боях проти більшовицьких військ на підступах до міста. В період діяльності Української Центральної Ради Січові Стрільці на чолі з Коновальцем фактично виконували функції національної гвардії, забезпечуючи роботу уряду в найскладніші часи української державності. 1–2 березня 1918 стрілецькі частини під командуванням Коновальця спільно з Запорізьким Корпусом та Гайдамацьким Кошем Слобідської України визволили від більшовиків Київ. 
З приходом до влади гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. на вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Є. Коновалець, залишившись у Києві, разом з кількома старшинами здійснював організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини. В кінці серпня 1918 р. Коновалець отримав від гетьмана П.Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві. На початку листопада 1918 Коновалець через Дмитра Дорошенка, а згодом і особисто, вів переговори з гетьманом про умови надання національно-демократичними силами (у тому числі Січовими Стрільцями) підтримки гетьманському уряду та наголошував на недопустимості укладення федеративного союзу з Росією. В листопаді 1918 Січові Стрільці під командуванням Коновальця підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади П.Скоропадського і в Мотовилівському бою 1918 розбили гетьманські частини. 
Після закінчення визвольної боротьби 1917 — 1920 років багато вояків куреня виїхали до Чехії. Туди ж потрапив і Євген Коновалець. На останньому засіданні Стрілецької Ради, котре відбулося у Празі в липні 1920 року під проводом Євгена Коновальця, було обговорено конкретний план дальшої боротьби українців в умовах польської і радянської окупації. Євген Коновалець запропонував створити таємну підпільну військову організацію, метою якої було мобілізувати народ до боротьби за його права. Так було створено Українську Військову Організацію (УВО). Основою її структури стали члени комендантського складу корпусу Січових стрільців. З них Коновалець формував групи активістів, які, відповідно до обставин, творили ядро підпільної діяльності в Україні. УВО розгорнула збройну боротьбу проти представників польської влади на українській території, ініціювала бойкот польських виборів у Галичині на початку 1920 р. Її увагу було зосереджено також на створенні «Просвіти», «Рідної Школи», товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт». УВО допомагала закласти фундамент господарського піднесення Галичини. Під проводом Євгена Коновальця УВО працювала задля об’єднання українців у єдину державу. Всередині 20х років на західних землях активізували свою роботу націоналістичні молодіжні організації. 
Коновалець.jpgЩоб створити потужний рух визвольнореволюційного націоналізму, Євген Коновалець вирішив об’єднати УВО з іншими організаціями націоналістичного спрямування. 29 січня 3 лютого 1929 року у Відні відбувся перший Конгрес українських націоналістів. На ньому було створено спільну об’єднану Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Головою Проводу ОУН обрано полковника Євгена Коновальця. Невдовзі ОУН стала найпотужнішою підпільною революційною силою. Члени клітин ОУН, симпатики, українське громадянство в Україні та на еміграції були відданими і постійними постачальниками матеріальних засобів для діяльності цієї організації. Варто зазначити, що покликана до життя ОУН це третя найбільша перемога полковника Коновальця у боротьбі за відновлення суверенної Української держави. Першу перемогу він здобув восени 1917 року, створивши національну формацію Січових стрільців, які під його проводом у складі Армії УНР протягом двох років захищали суверенітет держави від московсько-німецької орди. Другу перемогу отримав влітку 1920 року, заснувавши нелегальну УВО, яка була добрим підґрунтям для створення ОУН, а відтак Української Повстанської Армії. Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, яка користувалась всезростаючою підтримкою української молоді, намагання поставити українське питання у Лізі Націй та постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР, викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві. 
23 травня 1938 Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації проведеної органами НКВС СРСР. Вбивство Коновальця виконав співробітник НКВС Павло Судоплатов. Він передав у Роттердамі в кафе готелю «Атланта» вибухівку, закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.
«Євген Коновалець та його доба» Видання фундації ім. Євгена Коновальця.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)