Блог учителя української мови та літератури Кузнєцової Олени Миколаївни: Матеріали до уроків і не тільки

Українська література 8 клас

Тема. В. Дрозд. «Білий кінь Шептало». Алегоричний образ коня Шептала, його характеристика.

Мета: розкрити алегоричний зміст оповідання, світоглядну глибину твору;

удосконалювати уміння учнів визначати тему, ідею художнього твору, характеризувати образ-персонаж, висловлювати власну думку щодо прочитаного;

формувати активну життєву позицію, а також переконання про неповторність кожної людської особистості та її право на внутрішню свободу.

Цілі:

Учні знатимуть: зміст оповідання, його тему та ідею, у чому полягає алегоричність образів твору.

Учні вмітимуть:аналізувати окремі фрагменти твору на основі запитань і завдань, висловлювати своє ставлення до прочитаного, давати власну оцінку вчинкам героя, розкривати алегоричний зміст художніх образів твору, визначати тему та ідею оповідання.

Ім’я уроку. Як не втратити власне «я».

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет В. Дрозда, фото білих коней; вишити картина «Білі коні»; запис на дошці висловів Марії Терези про життя; фрагмент мультфільму «Спіріт - дух прерій».

Методи, прийоми і форми роботи: гронування, асоціювання, «Незакінчене речення», робота в групах, бесіда, робота над змістом, з текстом художнього твору, ситуативне моделювання

Епіграф.

Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.

Народна мудрість

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань.

1. З'ясування емоційної готовності учнів до уроку («Смайлики»)

2. Перевірка домашнього завдання. Вікторина «Карусель запитань»

1) Де і коли народився В.Дрозд? (25.08.1939 р. у с.Петрушин на Чернігівщині)

2) Чому дитинство автора асоціюється лише з чорно-білими кольорами?( Припало на роки війни) Який випадок з дитинства викликав неабияку гордість за свою маму?( З повагою ставилася до німецьких полонених солдатів)

3) Де почав свій трудовий шлях майбутній письменник?( У редакції районної газети) Який псевдонім обрав? (Семирозум )

4) Якої нагороди був удостоєний письменник у 1992 р. за роман «Листя землі»?( . Шевченківської премії, а згодом – Міжнародної премії фундації Антоновичів (США))

3. Лірична сторінка. Під звуки класичної інструментальної музики учні зачитують рядки поезії Марії Терези.(Слайд )

Життя — це можливість, скористайся нею.

Життя — це виклик, прийми його.

Життя — це боротьба, стань борцем.

Прочитайте вислови і оберіть один, який, на вашу думку, може бути пов’язаний з подіями оповідання «Білий кінь Шептало»

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Слово вчителя.

— Сьогодні на уроці ми розглянемо алегоричний образ коня Шептала, з'ясуємо, який інший образ вгадується під образом головного героя оповідання.

2. Цілевизначення і планування.

1) Представлення концепту теми та епіграфа уроку.

2) Ознайомлення із цілями уроку ( див. перелік цілей, що подано після мети уроку ), визначення особисто важливих, доповнення власними. (Слайд )

Питання до учнів:

Що ви плануєте узяти для себе на сьогоднішньому уроці?

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.«Незавершене речення».

Читаючи оповідання, я… ( відчував, захоплювався, дивувався, думав, не розумів, запитував).

· З’ясуймо, чи уважно ви читали текст оповідання В. Дрозда «Білий кінь

Шептало». Літературна гра «„Так” чи „Ні”».

(Проводиться як літературний диктант.)

1. Шептало змалку ненавидів табун, гурт і загорожі. (Так.)

2. Конюх Степан ставився до Шептала, як і до всіх коней. (Ні.)

3. Якщо говорити про роботу, Шептало найбільше любив крутити привід і їздити до міста. (Ні.)

4. Інстинкт білого коня підказав йому, що рано чи пізно люди зломлять його. (Так.)

5. Шептало не розумів, чому деякі коні на кожному кроці огризаються, показують свій характер, адже цим нічого не досягнеш, крім батога. (Так.)

6. Коли Степан зненацька вдарив Шептала, того охопив глибокий відчай. (Так.)

7. На удар хлопчака Шептало не звернув уваги. (Ні.)

8. Шептало упав на траву і сумно задрімав, не відчуваючи дощу, не здригаючись від грому та блискавок. (Ні.)

9. Шепталові вже ніколи не хотілося почути голос злого конюха. (Ні.)

10. Викупавшись у річці, Шептало все ж не став білим конем, як раніше, а залишився брудно-сірим. (Ні.)

11. Кінь був згоден уже, щоб його покарали, аби лише повернутися до стайні. (Так.)

12. Шептало думав, що головне, щоб він знав про свою білизну, а про чуже око краще лишитися колишнім. (Так.)

(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал, перевіряється в парах, взаємоперевірка за «ключем» учителя(слайд презентації).) (Слайд )

· Слово вчителя

Кожна людина - неповторна, особлива, не така, як усі. У кожного свій шлях, свої успіхи і поразки. Але це - «досвід, витримка і гарт», як пише поетеса Ліна Костенко. Читаючи оповідання В.Дрозда, ми зустрічаємо головного героя - білого коня.

Який він, чому автор приділив йому таку увагу та на інші запитання ми разом знайдемо відповіді протягом нашого уроку.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду учнів.

- Що символізує білий колір?

Завдання для двох варіантів:

І -Укладіть синонімічний ряд до прикметника білий

БІЛИЙ - чистий, святковий, урочистий, недоторканний, незаплямований.

ІІ - Укладіть асоціативний ряд, додавши іменники до прикметника білий

БІЛИЙ - вірш, лебідь, голуб, лелека, сніг....

Часто білою називають пташку, яка має зовсім інше забарвлення. Хто вона? (Відповіді учнів).

· Слово вчителя

В оповіданні В. Дрозда «Білий кінь Шептало» автор поєднує ці поняття, підкреслюючи особливість, «іншість» головного героя( «білий кінь»).

Наші предки вірили в те, що колісницю Сонця возять білі коні. При арконському храмі пошановували білого коня, присвяченого Світовиду.

Кельтську богиню творення Епону часто зображували верхи на білому коні. Отже, образ білого коня асоціюється з благородством, вищістю, обраністю. І дотепер образ саме білого коня милує око, хвилює, надихає людей. Зверніть увагу на вишиту картину. Її автор - наш директор Раїса Юхимівна. Як ви думаєте, а чому вона обрала саме білих коней?(Відповіді учнів)

Перевіримо? (Відео з інтерв’ю з директором) (Слайд )

На перший погляд, «Білий кінь Шептало» - це розповідь про коня, скривдженого, приниженого, який смиренно вибачає людям усі кривди і після стихійної втечі повертається до них. Але для уважних читачів В.Дрозд залишає підказки «між рядками», адже твір побудований на алегорії, яка допомагає зрозуміти, хто є хто.

3. Теорія літератури. Словникова робота.

Пригадайте, значення поняття «алегорія», «алегоричний». У творах якого жанру воно найчастіше використовується? (Ілюстрація з визначенням на дошці)

4. Бесіда.

- Який образ твору можемо вважати алегоричним?

- Чому для змалювання людини, відтворення її внутрішнього світу автор обрав саме образ коня?

- Що ви знаєте про цих тварин? ( стислі учнівські повідомлення ).

- Чому народ опоетизував коня у піснях, казках, легендах?

- У яких народних піснях змальовано образ коня, які вислови про цих тварин вам відомі?

5. Гронування(картки)

На основі почутої інформації за допомогою прикметників укладіть інформаційне гроно «Кінь» (працьовитий, вірний, відданий, войовничий, впертий, вразливий, сильний, витривалий).

6. Характеристика образу коня Шептала. Робота над змістом твору.

- Хто такий Шептало? Де він живе, у яких умовах?

- Ким були його предки?

- Якою ви уявляєте передісторію коня Шептала? Чому і як він опинився на колгоспній стайні? (Відповіді учнів).

- Чим Шептало відрізняється від інших коней? Тільки кольором?

Чим особливий цей кінь? Про що він мріє ? (У ході роботи учні записують мрії коня Шептала до таблиці).

- Чому Шептала так приваблює циркова арена? Про яку рису коня тут можна говорити? (Творчість, прагнення слави).

- Яку роботу доводиться виконувати коневі? Чи співвідноситься вона з його мріями?

- Що найбільше пригнічує Шептала? Що він не любить робити? Чому?

Як це суперечить його мріям?

- З якими почуттями Шептало згадує власне дитинство? Із чим пов’язані ці спогади? (Зачитати).

- Як Шептало ставиться до інших коней? (Зачитати). А вони до нього?

Чому вони його не люблять?

7. Робота з таблицею «Мрії і дійсність коня Шептала». Заповнення другої колонки таблиці (картки)

Мрії	Дійсність
Циркова арена. Творча праця. Свобода. Бути особливим, зберегти власне «я». Бути гордими і незалежними.	Колгоспна стайня. Одноманітне ходіння по колу. Покірність робочої худобини. Стає частиною натовпу. Боїться Степанового батога.

8. Робота над змістом і з текстом твору.

· Чи вдалось Шепталові реалізувати свої мрії? Що стало на заваді? (Учні заповнюють другу колонку таблиці).

· Чи тільки дійсність не дала змоги Шепталові реалізуватися?

· Чи мав шанс втілити мрії у життя? Коли?

· Що стало причиною своєрідного бунту? Чи може людина відчувати щось подібне?

· Чому Шептало «повстає»?

· Якими були кілька годин волі? Зачитайте, що відчуває білий кінь у цей момент. Як автор передає почуття героя? (Зачитати).

· Чи довго тривало Шепталове щастя? Чому?

· Яке рішення приймає білий кінь? Що ж він усвідомлює? Як діє?

· Розкрийте алегоричний зміст образу коня Шептала.(В оповіданні В. Дрозда через алегоричний образ зображено той тип людей, які насправді зазнають внутрішньої душевної деформації, якоїсь мутації духу. Це ті люди, які залишились вільними, удавши із скорених, це ті, хто скорився, удає, що тільки прикинувся…)

9. Слово вчителя.

— Потреба окремої істоти нівелюється, колективне бажання не дорівнює сумі індивідуальних прагнень: «Вже багато років, відколи його забрано од матері, ніхто не питав Шептала, хоче він пити чи ні, а тільки відчиняли загорожу, хльоскали батогом і гнали вузенькими провулками, де од густої куряви було так само тісно і задушно, як і од пітних, гарячих кінських боків».

Таким чином, можна стверджувати, що В. Дрозд підкреслює знищення людського, принесеного культурою, у ході колективного співіснування.

10. Робота з ілюстраціями

— Розгляньте та опишіть фото.

— До якого епізоду з оповідання В. Дрозда кожне з них може слугувати ілюстрацією?

— Мотивуйте свій вибір.

11. Проблемне питання.

— Чи погоджуєтеся ви з думкою В. Дрозда: «Під впливом соціуму зникає «самобуття» особистості, що, власне, й становить її елітарність, бо XX ст. не знає іншої еліти, крім людей, які в несприятливих соціальних обставинах залишилися собою». (Слайд )

Відповіді з використанням методу «Прес»(Слайд )

III. Закріплення вивченого.

1.Перегляд фрагмента мультфільму «Спіріт». (Слайд )

2. Порівняльна характеристика Спіріта й Шептала.

3.Слово вчителя. Тож пам’ятаймо: які життєві випробування не підкинула б нам доля, жоден не повинен жертвувати своєю свободою, вибором, власним «Я». Відстоюйте те, у що вірите.

І не знецінюйте коштовне,

Не загубіться у юрбі,

Не проміняйте неповторне

На сто ерзаців у собі.(Л.Костенко) (Слайд )

IV. Підбиття підсумків. Оцінювання.

1. З'ясування емоцій учнів по закінченні уроку («Смайлики»)

2. Чи виконали ви поставлені перед собою завдання?

V. Домашнє завдання. (Слайд )

1. Скласти порівняльну характеристику Шептало - Спіріт (діаграма Вена).
2. Дати відповіді на питання підручника с. 360–362.
3. Написати твір-роздум “ Як не втратити власне “я”?”.

Неймовірні факти про Івана Франка

Про те, хто такий Іван Франко, нагадувати не варто. Постать українського генія, який володів 14-ма мовами і займався десятком різних видів творчої діяльності, повинна бути прикладом щоденного наслідування для кожного. Творча спадщина Франка вражає, а його працездатності дивуються найбільші трудоголіки сучасності.

Маленький мольфар

Іван Франко – це унікальний людський документ, якому немає аналогів не тільки в українській культурі, а й у світовій. Ця його унікальність бере початки ще з дитинства. Малого Франка мама, як відомо, називала Мироном.

Іван Франко, учень третього класу Дрогобицької гімназії (із групового фото 1870 р.)

Існувало вірування, що довгоочікувані діти часто ставали жертвами злих духів. І щоб уберегти своє чадо від цього, його треба називати не на ім’я, яке дали при хрещенні, а домашнім, поганським ім’ям. Ось чому для рідних Івась був малим Мироном. І ось цей малий Мирон володів надзвичайними, як тепер би сказали, екстрасенсорними здібностями. У селі його називали «лісова душа», адже малий Франко дуже часто блукав у лісі, розмовляв із деревами, пташками. Один із цікавих епізодів цього надзвичайного дитинства, коли малий Мирон дуже тісно спілкувався зі світом духів, Іван Франко навів в автобіографічному оповіданні «Під оборогом», у якому хлопчик – такий собі маленький мольфар – відвів від села грозову хмару. Дослідники погоджуються, що цей епізод швидше за все таки мав місце у дитинстві Франка. Найдивовижнішим у цьому є не те, що малий Мирон був такою собі химерною, навіть трохи дивною дитиною, а те, що він замість того, щоб стати сільським ворожбитом чи чарівником, став одним із провідних європейських інтелектуалів.

Франко у цифрах

Іван Франко прожив неповних 60 років земного життя, з них понад 40 років віддав активній творчій діяльності.

У практичному підсумку ці 40 років – це 6000 творів. Це означає, що кожних два дні з-під пера письменника виходив новий твір, який міг бути віршем чи новелою, або й повістю, романом чи монографією. За час активної творчої діяльності Франка в нього вийшло 220 окремих видань, це означає, що кожного року Франко видавав 5-6 книжок. Серед сучасних письменників таких титанів немає, а колосальна працездатність Франка просто вражає.

Перший фаховий літератор

Іван Франко став першим українським письменником, який почав заробляти на життя пером.

До нього наші літератори здебільшого у літературу бавилися. А якщо й працювали серйозно, то вижити з цього не могли. І незважаючи на те, що всі звикли вважати, що Франко – бідний-бідний письменник, що мало місце в його біографії, він заробляв доволі непогано. Вартує подивитися на Франкову садибу, яка колись була на околиці Львова, а тепер розташована в одному з найбільш елітних районів міста біля Стрийського парку. Не всі українські письменники можуть дозволити собі сьогодні такий особняк навіть у кредит, причому Франко, виплачуючи банку позику, ще й утримував жінку і чотирьох дітей. Саме завдяки літературній та журналістській діяльності Франко умів давати раду собі і своїй великій родині.

Забув про весілля через вірш

Шлюб Ольги Хоружинської та Івана Франка став, як казали гості на весіллі, символом єднання Галичини і Наддніпрянщини.

Ольга з чоловіком Іваном Франком. Київ, травень 1886 р

Молодята вінчалися далекого 1886 року в Києві. Проте щастю закоханих мало не завадив… вірш. Коли вся весільна процесія вже була готова до церемонії: зібралися дружки, бояри, гості, молода вже одягла фату, нареченого все не було. Кинулися шукати молодого. Франка знайшли в кабінеті батька нареченої. Іван забув про власне весілля, бо знайшов якусь стару книжку і переписував із неї рідкісного вірша. Бібліоманія, якою страждав Франко, мало не поставила під загрозу шлюб письменника.

Діти і тварини

Діти Франка, троє синів – Андрій, Петро і Тарас, а також дочка Ганна, були дуже збитошні.

Вони завжди голосно бавилися, постійно вигадували якісь нові каверзи. Наприклад, поливали перехожих водою з балкона або гатили цвяхи в дошки. До цього всього гармидеру додайте справжній зоопарк, який панував в оселі Франків. Іван Якович працював, а в оселі товклося восьмеро дітей. Десь з-під дивана вилазила черепаха, хатою ходив бузько зі зламаним крилом, а долівкою плигали жаби, яких хлопчаки спіймали для того, щоб нагодувати бузька. А в кутках іще й морські свинки хрумали капусту. І в цьому всьому Франко, тримаючи дітей на руках, навіть якось умудрявся писати свої геніальні твори. Сам письменник дуже любив тварин. У підвалі свого особняка на вул. Понінського Франко тримав кроликів, але найбільше любив собак, яких у нього було кілька. Франкові собаки манерами не вирізнялися і любили гавкати тоді, коли їм заманеться. Відомий сусід Франка, Михайло Грушевський, неодноразово скаржився письменнику на його невихованих домашніх улюбленців, які не давали ночами поважному професору ані спати, ані працювати. Часто, як згадує донька поета, їхня оселя нагадувала «звірячу клініку» з покаліченими тваринами, яких Франки підбирали на вулиці і лікували вдома.

Доля нащадків Франка

Петро Франко – летун УГА

Варто також згадати, що Франків син Петро, як відомо, був одним із засновників «Пласту», а також одним із перших, хто долучився до руху Українських Січових Стрільців, згодом сотником Легіону УСС.

Петро Франко

Проте мало хто знає, що Петро Франко також був одним із засновників української військової авіації. Він очолював підрозділ летунів УГА і в цьому питанні був, можна сказати, на передовій, адже тоді авіація була найновішим досягненням прогресу. Що важливо підкреслити, Іван Франко не лише висував і пропонував певні політичні гасла чи ідеї, якими він прислужився національно-визвольному рухові. Він віддав йому найцінніше, що в нього було, – власного сина Петра, який продовжив батьківську справу у боротьбі за Україну цілком практично – у війську.

Рибалка-ас

Він умів працювати, він умів відпочивати. Так можна сказати і про Франка. Більше того, Франко і тут став першопрохідцем, адже саме його вважають засновником туристичного руху в Галичині.

Іван Франко був першим професійним туристом, який не лише сам багато мандрував, а й організовував піші мандрівки Галичиною і Карпатами. У 1884 році він організував першу українську студентську пішу мандрівку. А один із віршів, який Франко написав з цієї нагоди, став спортивним гімном Галичини. Його сини також активно займалися спортом, зокрема футболом і великим тенісом, про який тоді ще у Львові мало знали. Але найсправжнісінькою пристрастю Івана Франка була риболовля. Тільки випадала вільна хвилина, Франко брав сіті і їхав кудись за Львів, бо, як жартував поет, у Полтві нічого доброго спіймати не можна було. Франко не любив вудок, а рибу ловив сітями чи ятерами, при чому власного виробництва. У риболовлі Франко був справжнім віртуозом, адже вмів ловити форель голими руками. Також письменник був прихильником «тихого полювання» на гриби, на яких прекрасно розумівся.

Перший український політик

Сьогодні мало хто пам’ятає, що саме Франко був першим головою першої української політичної партії – Русько-української радикальної партії. І. Франко, очолюючи її, став першим справжнім українським політичним лідером.

Не просто громадським діячем, а фаховим політиком. Також один із маловідомих фактів Франкової політичної діяльності – підтримка феміністичного руху. Він підтримував видання першого українського жіночого альманаху «Перший вінок», який видавали Наталя Кобринська та Олена Пчілка.

Політичний провидець

Франко володів також даром політичного передбачення. Він був одним із перших у цілій Європі, хто передбачив крах ідеології марксизму. Франко у своїх працях, зокрема у трактаті «Що таке поступ?», написав, що Енгельсова народна держава згодом стане справжньою народною тюрмою, як згодом і сталося. А ще, до прикладу, жахливі картини з поеми Мойсей, як мати їсть тіло свого плоду. Багато хто з дослідників стверджує, що в такий спосіб Франко якимось внутрішнім зором передбачив Голодомор.

«Я вірю в Бога, але не так, як ви усі»

Поширена думка, що Франко був атеїстом. У радянські часи цю тезу підтримували і навіть спеціально для цього фальсифікували твори Франка. Насправді Франко не був атеїстом, адже виріс у побожній родині. Його батько, коваль Яків, який викував хрест на честь скасування панщини і подарував церкві коштовне Євангеліє, був одним із найбільших жертводавців Нагуєвицької церкви. Дитинство Франка було сповнене селянської релігійності, а от потім він почав шукати свій власний шлях до Бога. Проте його вільнодумство не заважало йому досліджувати Святе Письмо, товаришувати з галицькими священиками та навіть співати при Службі Божій. Наприкінці життя одній із своїх сучасниць Франко сказав: «Я вірю в Бога, але не так, як ви усі». Франко вірив у Бога, і багато творів свідчать про це, – стверджує Богдан Тихолоз, – але його віра була понадконфесійною. Як і Шевченко, він був глибоко віруючою людиною, проте пройшов свою тернисту дорогу до цієї віри. Як і митрополит Андрей Шептицький, з яким у письменника були приязні взаємини, Франко став Мойсеєм свого народу.

Богдан Тихолоз, Галина ЧОП

Любов Пономаренко "Гер переможений". Наскрізний гуманістичний пафос новели.

Цикл уроків "Ю. Яновський"

Образ чутливого до краси хлопчика Михайлика

На уроках